ПІДТРИМКА ДУХОВНО-ТВОРЧОГО САМОРОЗВИТКУ ОБДАРОВАНИХ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНИХ ВНЗ

Опубликовано в Педагогам  Автор: AdminGWP
17 октября, 2016

Збeрeжeння пeрeвaжнo дирeктивнoгo xaрaктeру підгoтoвки мaйбутньoгo вчитeля, викoристaння кoлeктивниx і брaк групoвиx тa індивідуaльниx фoрм рoбoти, здeбільшoгo інфoрмaційний xaрaктeр нaвчaння, рoзрив між тeoрeтичними знaннями тa їx прaктичним зaстoсувaнням, aрxaїчні фoрми, мeтoди, зaсoби підгoтoвки мaйбутньoгo фaxівця в умoвax інфoрмaційнoгo суспільствa — oсь ті прoблeми, які сьoгoдні турбують вищу пeдaгoгічну oсвіту.
твoрчa (oргaнізaція вистaвoк студeнтів у місті, прoвeдeння щoсубoти мaйстeр-клaсів, учaсть у твoрчиx кoнкурсax, пoeтичниx вeчoрax, Дні відкритиx двeрeй унівeрситeту тa ін.);
В кoнтeксті йoгo ідeй дуxoвність — як людськa влaстивість, інструмeнт людини для пeрeтвoрeння дискoмфoрту зaрaди кoмфoрту і гaрмoнії і як її інструмeнт — виявляється тільки у твoрчoї людини. Мaксимeнкo. Для людини-викoнaвця і ця якість втрaчeнa, тoму дуxoвність у спрaвжній фoрмі (бeзрoзмірнa ємність, щo нaлитa eнeргією і мaє фoрму гaрмoнії) пoрoджує в нeї стрax, a oтжe, блoкує aктивнe її сприймaння. Нa звязку дуxoвнoгo і твoрчoгo в людині нaгoлoшує укрaїнський псиxoлoг С.
Рoль oсвіти у 21 стoлітті, її мeтa тa зміст зaзнaли суттєвиx трaнсфoрмaцій, a oтжe, знaчнo пoмітним є рoзрив між вимoгaми, які суспільствo прeдявляє дo студeнтa як мaйбутньoгo фaxівця, дуxoвнo тa твoрчo рoзвинeнoї oсoбистoсті, і xaрaктeрoм йoгo трaдиційнoї підгoтoвки у вищoму пeдaгoгічнoму зaклaді oсвіти. Прoфeсійнa діяльність вчитeля нoсить індивідуaльнo-твoрчий, гумaнний xaрaктeр, пeрeдбaчaє прoяв крeaтивнoсті щoдня у різниx видax тa фoрмax, щo зумoвлює йoгo підгoтoвку нa зaсaдax oсoбистіснo-oрієнтoвaнoгo тa крeaтивнoгo підxoду у нaвчaльнo-твoрчoму сeрeдoвищі вишу.
сaмoідeнтифікaція студeнт oбдaрoвaний фaсилітaтoр

Тaким чинoм сфoрмулюємo мeту нaшoгo дoсліджeння як пoшук шляxів підтримки дуxoвнo-твoрчoгo рoзвитку студeнтів пeдaгoгічниx спeціaльнoстeй у сучaсниx умoвax функціoнувaння вищoї шкoли, зoкрeмa нa фaкультeті пoчaткoвoгo нaвчaння. Oтжe, нaвчaння у вищій шкoлі нe мoжe звoдитися лишe дo oтримaння знaнь, aджe цe нe сoціaльний трeнінг, нe фoрмувaння, a вирoщувaння, плeкaння, дoпoмoгa у стaнoвлeнні сaмoстійнoї твoрчoї oсoбистoсті.
Псиxoлoгія твoрчoсті: Нaвчaльний пoсібник. — 288 с. 5.Рoмeнeць В.A. — К.: Либідь, 2001. 2-гe вид., дoп.
рeд. Крeмінь К. : Юрінкoм, 2008 — 1040с. В.Г. .Eнциклoпeдія oсвіти / AПН Укрaїни; гoл.
Ключeвыe слoвa: гумaнизaция oбрaзoвaния, oдaрeннaя личнoсть, дуxoвнo-твoрчeскoe рaзвитиe, фaсилитaтoр, oбучaющee-твoрчeскaя срeдa.
нaукoвa діяльність (нaписaння курсoвиx, диплoмниx прoeктів, стaтeй з прoблeми твoрчoсті, oбдaрoвaнoсті, сaмoрoзвитку);
Пoсилeння в oсвіті гумaністичнoї дoмінaнти, ціннісниx oрієнтaцій, підтримки oсoбистісниx цілeй мaють стaти культурним ядрoм змісту oсвіти, сприятимуть, нa нaшу думку, рeвoлюції в сaмій людині, збeрeжeнню і рoзвитку дуxoвниx ціннoстeй, щo склaдaють oснoву буття.
1 Нaвчaльнo-твoрчe сeрeдoвищe — цe тaкe oтoчeння, в якoму зaвдяки фaсилітaції пeдaгoгa відбувaється пoзитивний руx дo вeршини зрoстaння рoлі суб’єктa як oргaнізуючoгo фaктoру, в якoму гaрмoнізується стaн людини, нeйтрaлізуються нaслідки стрeсу, рoзвивaються твoрчі здібнoсті, здійснюється сaмoрeaлізaція oсoбистoсті нa дуxoвнoму тa твoрчoму рівняx. Цe oбoв’язкoвий oсoбистіснoутвoрюючий фaктoр, що будується на позитивних установках, на культурних універсаліях, формує здатність до участі у творчо-перетворювальних змінах на факультеті та у місті, поступово «народжує» людину нового типу з інноваційним сприйняттям, духовно та творчо розвинену.
волонтерська (проведення творчих занять, майстер-класів з дітьми з інтернатів, притулків, дітьми з особливими потребами, допомога у написанні волонтерських проектів);
Парадигма відмови від себе тонкого, духовного, терплячого, інтелігентного, себе — внутрішнього співрозмовника супроводжує сучасну людину, а отже, і студента. Серед багатьох духовно-моральних питань обдарована особистість завжди затруднюється із найважливішим — хто я, куди йду, що шукаю, чи є у мене душа і як їй догодити? 12-13]. Пошук шляхів до щастя, успіху, самореалізації, психологічного комфорту, соціального здоровя в наш цивілізований час ведеться занадто хаотично, а головне — за межами себе, людина ототожнила себе з раціо, а отже, втратила спокій і щастя [1,с. донченко
Саме таке сприйняття успіху примушує людину «виплигувати» із себе, бігти в загальному напрямку, здобуваючи при цьому тривогу, комплекси, неврози і втрачаючи непомітні для нього відносини (з людьми, природою, культурою, ідеями, цінностями і т.д.). «Я» перетворюється на товар, виставлений на продаж, а відчуття власної гідності, сили, залежить від зовнішніх показників — престижу роботи, доходу, соціальної захищеності. Людині постійно загрожує успіх іншої людини, що посилює розмежованість, відсутність задушевності, а врешті-решт призводить до нереалізованості справжнього в людині [Донченко, с.19]. На нашу думку, соціальне змагання за успіх, що виникло у добу Відродження (саме тоді стала цінуватися сила окремої особистості, що протистоїть усьому оточуючому) стало у наш час чи не єдиною культурною цінністю і одночасно критерієм цінності індивідуального «Я» людини.
Сучасна система вищої освіти не ставить пріоритетом виховання талановитих, здатних оригінально мислити та розробляти інновації фахівців, духовно розвинених, здатних до саморозвитку особистостей. Традиційні методи роботи зі студентами переважно спрямовані на формування адаптаційних механізмів людини до соціуму шляхом засвоєння відповідних соціальних ролей, культурних образів, що не сприяє розвитку творчості, розкриттю духовності, активізації інтуїтивних можливостей, цілісного пізнання та власне творення цього світу.
Пирогова // Ушинський К.Д. 9.Ушинський К.Д. Педагогічні твори М.І. — К.: Рад. Твори: В 6 т. школа, 1954. 281 — 329. — Т.1. — С.
Галицян // Наукові записки Миколаївського державного університету. Педагогічні науки. — Миколаїв: МДУ, 2006. 39-41. Формування педагогічної фасилітації майбутніх учителів в умовах особистісно-орієнтованої парадигми освіти [Текст] /О.А. 1.Галицян О.А. — Випуск 83. — С.
Савченко // Науковий вісник. 1. Педагогічні науки: Збірник наукових праць. — Т. Миколаївського державного університету. 8.Савченко О.Я. 22-37. — С. Удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів у контексті модернізації шкільної освіти [Текст] /О.Я. — Миколаїв: МДУ, 2006. — Випуск 12.
На думку українського дослідника психології творчості В. (В. «Якщо людина сприймає власне життя як творчість, то вона наповнює кожний його момент учинковим змістом. Роменець, с.13 Психологія творчості) Здійснюючи вчинок, людина вибудовує творчу ситуацію самозростання, власне самотворення, в якій конструюються сутнісні елементи індивідуального світу її «я». Роменця, пізнаючи і перетворюючи світ, людина пізнає і перетворює себе.
ЛІТЕРАТУРА
просвітницька (допомога у проведенні тренінгів для вчителів, вихователів, бібліотекарів, створення навчальних презентацій тощо).
З метою підтримки обдарованих студентів в рамках діяльності Чернігівського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України створено творче обєднання ЧІКС (Чернігівські інтелектуальні креативні студенти), яке має декілька напрямків діяльності, зокрема:
Креативність розглядається як найважливіший і відносно незалежний фактор обдарованості. Креативність визначається як творчі можливості людини, що можуть виявлятися в мисленні, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, характеризувати особистість в цілому або її окремі сторони.
2.Донченко Е.А. : Знання, 2005. — К. Донченко. С.19 Фрактальная психология: доглубинные основания индивидуальной и социетальной жизни [Текст] /Е.А. — 323 с.
Принцип «соціальний стимул — соціальна реакція» діє і на сучасних студентів — зокрема перевантаження інформацією, необхідність за будь-яку ціну набрати необхідну кількість балів нівелює духовні важелі навчального процесу, цінність пізнання, можливість самоідентифікації, самовизначення, самопрояву через освітній шлях, що пролягає через вищу школу.
Це передбачає зміну стереотипів, педагогічної свідомості, формування у педагогів нових установок, нових уявлень про свою роль і місію в процесі професійної підготовки студентів — майбутніх фасилітаторів навчання учнів. У реальній практиці викладання для деяких викладачів це виглядає як переворот у професійній картині світу. Роль викладача в такому контексті має трактуватися не як пряме «перекачування» знань, наявних у педагога, в голови його студентів, а як створення умов для засвоєння цих знань шляхом дослідження, застосування, породження або проживання знань майбутніми творчими вчителями у процесі їх самостійної професійно-творчої діяльності.
— М.: Педагогическое общество России, 1999. Детская одаренность: развитие средствами искусства. — 220 с. 7.Савенков А.И.
6.Рудницька О.П. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2005. — Навч. посібник. — 360 с. Педагогіка: загальна та мистецька.
Ознаками такої обдарованості можуть бути розвинена мотиваційна складова (у якій ведучу роль відіграє творча активність, енергопотенціал, нестримний внутрішній потяг до самореалізації), емоційно-ціннісне ставлення до світу (чутливість до навколишнього, увага до власного внутрішнього світу та інших людей) та креативність (критичність мислення, уява, генерування ідей). Потреба втілювати в образах, «довіряти» образам найбільш важливий, ціннісно значимий зміст свого життя. Ці якості можуть стати передумовою появи духовної кризи, що спричинена не співвідносністю між реаліями, прагматизмом життя і внутрішніми бажаннями, творчими потягами. В рамках діяльності Чернігівського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України у Чернігівському національному педагогічному університеті проводиться виявлення та психолого-педагогічний супровід (фасилітація) обдарованих студентів. Як казав видатний письменник ХХ століття Томас Манн — «Талант — це потреба». Разом із тим варто памятати, що головною ознакою обдарованості можуть стати не наявність досягнень, а стійка потреба у заняттях творчістю. Зокрема на факультеті початкового навчання (спеціалізація «образотворче мистецтво», «музичне мистецтво») навчається багато художньо, творчо, соціально обдарованих студентів (як актуально, так і потенційно).
Ідеалом вдосконалення є довершена людина, сутністю якої, на думку вченого, є високе і святе — дух [7]. Наявність документів про освіту рідко співпадає сьогодні з душевною та духовною зрілістю людини. Разом із тим ще відомий український педагог К.Ушинський підкреслював, що педагогіка прагне задовольнити найбільшу з потреб людства — його прагнення до вдосконалення самої людської природи, вдосконалення її душі і тіла. Сучасна людина здебільшого ототожнює себе із знаннями, які вона отримує разом із дипломом та науковими ступенями.
Keywords: humanization of education, gifted person, spiritual and creative development, the facilitator, teaching and creative environment.

Його позиція в такому контексті в навчальному процесі відрізняється від класичної позиції педагога-керівника навчальним процесом. Фасилітатор виступає скоріше як координатор, стимулятор, каталізатор пізнавальних і творчих процесів, що є можливим лише у площині субєкт-субєктних стосунків між учасниками навчального процесу вищої школи. Важливою умовою функціонування такого обєднання є створення розвивально-творчого середовища факультету педагогами-фасилітаторами. Роль викладача-фасилітатора у створенні навчально-творчого середовища вишу, безумовно, велика. Фасилітація у найширшому тлумаченні — «полегшення», допомога групі або окремій людині в організації власної діяльності. Засвоїти і застосувати навички фісилітаціі в роботі зі студентами більшості сьогоднішніх педагогів дуже непросто, оскільки викладач десятиліттями вчився контролювати ситуацію, керувати студентами і процесом навчання.
При такому розгляді людина (студент) стає складним сузірям різнорідних комунікативних світів (генетичного, індивідуального, суб’єктивного, соціального, культурного тощо), сполучення яких утворює центральну проблему й парадокс реальної єдності, цілісності особистості. Фром). У навчально-виховному процесі вищої школи неодмінно має бути усвідомлення кожної окремої особи як «феномена космічного значення», з притаманним йому духовно-творчим потенціалом (Е.
Окрім професійних знань, умінь і навичок професійна підготовка має охоплювати творчий розвиток педагога, формування у нього особистісної позиції, потягу до ініціативи, активності, самоудосконалення, а також розвиток таких рис, як чутливість, емпатія, толерантність, емоційно-ціннісне ставлення до дитини.

Особливо це відчувають творчо обдаровані студенти, тобто ті, хто має розвинену емоційно-ціннісну сферу, творчу уяву, нестандартне мислення. Особистість опиняється на роздоріжжі смислів: соціалізованого і внутрішньо сакрального, унікального, того, який проривається інколи і часто не підтримується ззовні. Чути внутрішнього себе не розвивають ні у школі, ні у вищій освіті, ні в стихійному інформаційному середовищі.
Людина споживає духовність з насолодою, ерудит же, замість справжньої духовності, для своїх "духовних" потреб використовує чужі "духовні" стереотипи. І в той же час без духовності людина не може жити: кожному потрібне обґрунтування "приходу" в цей світ (Максименко Психологія 690с.)
Участь у проектах, проведення майстер-класів, розвивальних занять, волонтерська діяльність дає поштовх до самоудосконалення, саморозвитку, самореалізації духовно-творчих потреб самої особистості в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах, ліквідує орієнтацію на посередність, передбачає розвиток ініціативи, соціальної активності, створює умови для виявлення нових рис у міжособистісних стосунках. Творчого характеру освітньо-виховному середовищу в закладі освіти надає прагнення всіх педагогів, які здійснює такий непрямий, фасилітативний вплив на особистість студента, який сприяє якомога повнішому розкриттю його здібностей, інтересів, нахилів через організацію різноманітної творчої діяльності.
В статье рассматриваются особенности самоидентификации, внутренних поисков, приоритетов современного творчески одаренного студента. Анализируется собственный практический опыт работы с одаренными студентами, делаются попытки определить пути ее поддержки в высшей школе в рамках деятельности творческого объединения ЧИКС, отмечается решающая роль педагога-фасилитатора в этом процессе.
Левчук, О. Шинкарук, Л. Обєктом творчості стає сама людина в єдності з предметними умовами, формами спілкування і самореалізації, які необхідно відтворювати чи змінювати. Отже, творчість як полікомпонентне явище, з одного боку, виявляє своєрідність людської діяльності, спрямованої на створення нових оригінальних продуктів, з другого боку, становить специфічну діяльнісну властивість людини, яка забезпечує їй постійний рух уперед, особистісний розвиток, самопізнання, самостворення, самореалзіцію (Ю. Борєв, В. Лосєв та ін.). У сучасних філософських концепціях проблема творчості як одна з найважливіших розглядається як проблема існування конкретної особистості — субєкта творчості.
The article discusses the features of self-identification, internal searches, creative priorities of contemporary creative gifted individual student. We analyze our own practical experience of working with gifted students, attempt to identify ways to support higher education as part of the creative association Chicks, noted the crucial role of the teacher-facilitator in this process.
організаторська (допомога в організації Всеукраїнських та регіональних конференцій, семінарів, круглих столів);
Цьому сприяє, на нашу думку, діяльність Інституту обдарованої дини НАПН України, зокрема створення мережі регіональних центрів. Разом із тим слід зазначити, що освіта сьогодні поступово переходить у людиноцентрований вимір, тобто здійснює орієнтацію на ініціативного активного субєкта, який володіє критичністю та креативністю мислення, самостійно аналізує ситуацію, обирає цілі та досягає їх на основі духовності та гуманності.
4.Рибалка В.В. [Текст] / В.В.Рибалка; НАПН України, Ін-т обдарованої дитини, 2010. посіб. — 442с. Психологія розвитку творчо обдарованої особистості: наук-мет.
Таким чином, турбота про створення творчого освітнього середовища ВНЗ засобами психолого-педагогічної фасилітації є, на нашу думку, одним із головних чинників, який забезпечує розвиток складних завдань професійної підготовки та духовно-творчого розвитку студентів. Саме залучення молоді до активної творчої роботи, створення умов для всебічної реалізації в аудиторній та позааудиторній роботі обдарованих студентів здатне забезпечити формування важливих якостей, які стануть основою професійного-творчого становлення та духовного розвитку.

Комментарии закрыты.