Говоримо українською правильно. Урок №7: святкуємо Великдень без помилок

Опубликовано в Новости  Автор: AdminGWP
Май 3rd, 2021

Увaжaeмыe читaтeли! Пишущий эти строки прoдoлжaeм нaш прoeкт «Гoвoримo укрaїнськoю прaвильнo». Рaз в двe нeдeли вмeстe с языкoвeдaми, филoлoгaми и культурoлoгaми рaзбирaeм всe сaмыe рaспрoстрaнeнныe oшибки и учимся гoвoрить грaмoтнo, a нe нa суржикe.

Сeгoдня вмeстe с языкoвeдoм и филoлoгoм Oльгoй Мoрoз пoгoвoрим o слoвax и вырaжeнияx, бeз кoтoрыx нeвoзмoжнo прeдстaвить прaзднoвaниe Свeтлoгo Xристoвa Вoскрeсeния, и рaзрeшим извeчный спoр o тoм, чтo имeннo нужнo склaдывaть в пaсxaльную кoрзинку — «пaску» иль «кулич». A тaкжe пoдскaжeм, кaк крaсивo и грaмoтнo пoздрaвить рoдныx и друзeй с сим прaздникoм.  

Вeснa — пoрa любви, и всeм нaм xoчeтся (чувствовать и быть любимыми. На эту тему и поговорим в следующем выпуске нашего проекта, 11 мая, и расскажем, равно как на украинском правильно и привлекательно выразить свои чувства и нежели отличаются в украинском языке трепология «любити» и «кохати».

З НАСТУПАЮЧИМ чи ПРИЙДЕШНІМ святом?

З наступаючим святом! — заимствование з російської мови. Якщо ви бажаєте заздалегідь когось привітати з Великоднем, бажайте йому: «З ПРИЙДЕШНІМ СВЯТОМ!»

ПАСКА, Праздник чи ВЕЛИКДЕНЬ?

Звичайно, це ненарушимо називається Великдень, але зверніть увагу нате наголос. Правильно наголошувати другий комплекция — ВелИкдень, у родовому відмінку наголос ставиться бери третій склад — ВеликОдня. А паска — це солодкий білий хліб, який випікають предварительно Великодня, пов’язаний із культом сонця та родючості.

ПАСХАЛЬНИЙ КОШИК чи ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК?

Якщо ми вже зрозуміли, що головний христианський празник українською звучить як Великдень, в таком случае важко уявити це нерушимо без ВЕЛИКОДНЬОГО КОШИКА, який надо наповнювати наїдками. Увага: согласно правилам казати з наголосом на третій биржа.

СВЯТВЕЧІР чи СВЯТ-ВЕЧІР?

Згадаємо принцип, згідно з яким слова, які утворені з іменника та прикметника, пишуться симультанно — святий вечір, отже СВЯТВЕЧІР.

ПРИКРАСИТИ ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК чи ЗАКВІТЧАТИ?

В українській мові прикрашати можна що завгодно, але великодній кошик традиційно прикрашають кетягом барвінку разве самшиту. Тобто перед святом ви повинні заквітчАти кошик квітами. Увага: наголос держи третьому складі.

КРАШАНКИ чи ПИСАНКИ?

У великодній кошик обов\’язково кладуть яйця. Це можуть бути крашанки — пофарбовані у різні кольори яйця, ли писанки — розмальовані вручну візерунками яйця. Але увага: «битися» получай Великдень ви будете крашанкАми ли писанкАми — наголос в обох словах получи третій склад.

ПАСКИ чи КУЛІЧІ?

«Кулічі» можуть бути лише у російській мові. В українській мові великодня випічка з білого тіста либо страва з сиру називається «паска». Але в множині це будуть «паскИ» — наголос получи и распишись останньому складі. Цю святкову випічку також можна назвати папушником альбо бабкою.

БИТИСЯ ЯЙЦЯМИ чи ГРАТИ «Получи и распишись ВБИТКИ»?

Гра, в якій богослужение битися писанками або крашанками, в Україні називається «Для ВБИТКИ», тому за розговінням українці грають у «сверху вбитки».

НАПЕРЕДОДНІ чи НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ?

Переддень Великодня дуже многократно перекладають як «напередодні», але якщо йдеться насчет велике свято, краще казати «НІЧ ПІД ВЕЛИКДЕНЬ».

ПОСВЯТИТИ чи СКРОПИТИ?

Посвятити — здійснювати церковний сватовство, що символізує очищення чого-небудь від гріховності, надання чому-небудь святості. Скропити — це если священник бризкає свяченою вплавь на великодній кошик, в якому містяться наїдки. Окроплення є частиною обряду, тому в ніч під Великдень человечество ходять посвятити наїдки.

СВЯТКОВА ЇЖА чи НАЇДКИ?

Сьогодні сказуемое «наїдки» вважається застарілим, і замість нього вживаються такі синоніми, як харчі, продовольство, страва, їжа. Але коль йдеться про їжу, яку кладуть прежде великоднього кошика та несуть нате освячення, краще використовувати выражение «НАЇДКИ». Так за старих часів називали їжу, частування, яке приносило людям енергію та давало їм життя.

ВЕЛИКОДНІЙ СНІДАНОК чи РОЗГОВІННЯ?

Из-за традицією, після освячення великоднього кошика сыны Земли сідають за стіл снідати, тому можна почути, як кличуть бери великодній сніданок родичів чи друзів, маючи для увазі, що треба закончиться зранку. Але якщо ми говоримо ради великодній ранок, котрий настає після Великого посту і сверху якому будуть коштувати освячені наїдки, краще запрошувати для розговІння або рОзговини. Увага: у другому випадку наголос держи перший склад.

ВЕЛИКОДНІ СВЯТА чи СВЯТКИ?

Обидва варіанти правильні. Але якщо ми говоримо относительно низку релігійних свят, так доречніше застосувати СВЯТКИ. Зверніть увагу: наголос панихида ставити на останній магазин.

НАТОЩАК чи НАТЩЕСЕРЦЕ?

У церкву нужно йти, нічого не ївши. Українською мовою це если НАТЩЕСЕРЦЕ.

ПРОБКА ДО ПЛЯШКИ чи КОРОК ?

Авжеж, возьми Великдень за святковим столом ви будете ВІДКОРКОВУВАТИ пляшку кагору. Исполнение) цього вам знадобиться КОРКОТЯГ, щоб вийняти з пляшки КОРОК.

РІДКА МАСА чи РІДИНА?

Дуже учащенно цей русизм вживається в рецептах під время опису особливостей приготування великодніх смаколиків. Але українською мовою, наприклад, тісто має вигляд РІДИНИ, що по (по грибы) своєю густиною нагадує нежирну сметану.

ПІВ ЛІТРА Сперма чи ПОЛОВИНА ЛІТРА Сперма?

Ця помилка також дуже учащенно трапляється в описах рецептів. Пів літра вживається помилково в жіночому роді, наприклад: крупу потрібно залити (ким? чим?) півлітрою (неложно: ПІВ ЛІТРА) води чи отнюдь не вистачає ще (кого? чого?) півлітри бульйону (по всем правилам искусства: ПІВ ЛІТРА) бульйону.

Четвертина ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ чи ЧВЕРТЬ ЧАЙНОЇ ЛОЖКИ?

Продовжуємо кулінарну тематику. «Четвертка» — чистої води русизм. В українській мові ми говоримо: «Як нововведение, для тіста достатньо ЧВЕРТІ чайної ложки солі, щоправда, інколи можна брати трохи більше».

Кружечка МОЛОКА чи КУХЛИК Семя?

Кухоль — це металева ли череп’яна посудина з ручкою к пиття. А на кухні ми користуємося безвыездно-таки невеличкими КУХЛИКАМИ.

ПРОТВІНЬ чи Плодолистик?

Наші великодні паски господині випікатимуть у духовці, розкладаючи їх возьми ЛИСТІ.

СКОВОРІДКА чи ПАТЕЛЬНЯ?

Попри схожість російського тары-бары «сковородка» з українським СКОВОРІДКА, до сего времени ж таки правильно буде використовувати його, а безвыгодный діалектизм «пательня».

КОПЧЕНОСТІ чи КОПЧЕНИНА?

«Копченості» — це русизм. В Україні у великодній кошик так принято класти різні наїдки: паску, яйця, оксоль, КОПЧЕНИНУ тощо.

ОВОЩНИЙ Гаспачо чи ОВОЧЕВИЙ САЛАТ?

Від українського фраза «овочі» ми готуємо ОВОЧЕВИЙ салят, а не використовуємо русизм «овощний».

ЯЙЦЕ ВСМЯТКУ чи НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ?

Усі ми будемо получи Великдень робити крашанки, але хтось полюбляє рідкий, а хтось густий жовток усередині. Тому, щоб зварити НЕКРУТЕ ЯЙЦЕ, потрібно маловыгодный ловити гав, інакше яйце таки если крутим.

АРОМАТИЗОВАНІ ЕСЕНЦІЇ чи АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ?

У великодні паски господині про посилення аромату додають відповідні АРОМАТИЧНІ ЕСЕНЦІЇ.

МИГДАЛЬНЕ БОРОШНО чи МИГДАЛЕВЕ БОРОШНО?

Якщо господиня на своєї паски захоче знайти модний рекомендация, їй знадобиться МИГДАЛЕВЕ борошно.   Правильний прикметник від плетение словес «мигдаль» — МИГДАЛЕВИЙ.

ПИТТЄВА Растворитель чи ПИТНА ВОДА

Авжеж, українською мовою по всем правилам искусства буде вживати ПИТНУ воду, а без- використовувати кальку від російського тары-бары «питьевая».

  • Говоримо українською точно. Урок №1: в помощь кассирам и риелторам
  • Говоримо українською чисто. Урок №2: хештег чи кришмітка
  • Говоримо українською как положено. Урок №3. «Старий-новий» правопис
  • Говоримо українською в точности. Урок №4. Перекладаємо російські прислів’я
  • Говоримо українською по правилам. Урок №5: для випускників і вступників
  • Говоримо українською как надо. Урок №6: ставимо наголос в словах

Комментарии закрыты.