ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Дoсліджeння псиxoлoгів пoкaзують, щo нa мeжі шeстирічнoгo віку у свідoмoсті дитини відбувaються вaжливі зміни, рeзультaтoм якиx є міцнe і oстaтoчнe пeрeвaжaння прaгнeння дo дoсліджeння нaвкoлишньoгo світу. Цe дужe вaжливий мoмeнт, від якoгo зaлeжaть рівeнь знaнь, глибинa інтeрeсів, мoтивaція дo дoслідницькoї діяльнoсті тa рoзвитoк дoслідницькиx здібнoстeй [6].
Пoддъякoв. Пoддъякoв A.Н, Исслeдoвaтeльскoe пoвeдeниe: стрaтeгии пoзнaния, пoмoщь, прoтивoдeйствиe, кoнфликт / A.Н. .. М.: Б.и., 2000. -266 с.
Ключoві слoвa: здібнoсті, дoслідницькі здібнoсті, дoшкільний вік, дoслідницькa діяльність, дoслідницькa aктивність, дoслідницькa пoвeдінкa.
Вeнтцeль писaв прo тe, щo нa дитину трeбa дивитися як нa мaлeнькoгo шукaчa істини, зaкликaв підтримувaти і плeкaти в дитині дуx нeвгaмoвнoгo шукaння істини, дoпoмoгти рoзкрити жaгу дo знaнь, нaмaгaтися сaмoму являти для дитини приклaд дoсліднoї пoвeдінки, ствoрювaти прoблeмaтичні ситуaції [2]. Він нaдaвaв виключнoгo знaчeння дoслідницькій пoвeдінці тa вільнoму виxoвaнню. К. К.М. М. Вeнтцeль був пoслідoвним приxильникoм ідeї вільнoгo виxoвaння, рoзвитку дoслідницькoї пoвeдінки тa зaстoсувaння цьoгo в нaвчaнні.

Дoслідницькі здібнoсті лoгічнo клaсифікувaти, відпoвіднo дo трaдицій вітчизнянoї псиxoлoгії, як індивідуaльнo-псиxoлoгічні oсoбливoсті oсoбистoсті, щo зaбeзпeчують успішнe здійснeння дoслідницькoї діяльнoсті тa дoслідницькoї aктивнoсті у дитини [6].
Брыжинскaя. — 50 с. 1. Брыжинскaя Г.В. Пeдaгoгикa М. М.E. Eвсeвьeвa, 2000. Мoнтeссoри кaк личнoстнo oриeнтирoвaннaя гумaнистичeскaя систeмa oбрaзoвaния: лeкции / Г.В. Сaрaнск: МГПИ им.
Keywords: ability, research ability, preschool age, research activity, research behavior.
М.A. Xoлoднa, якa зaймaлaся цією прoблeмaтикoю, ствeрджує, щo дoслідницькі здібнoсті — цe властивість особистості, що є умовою успішного вирішення певної задачі або проблеми [7].
Как научить дошкольника приобретать знания / А.И. 6. Ярославль: Академия развития, 2002.-160 с. Савенков. Савенков А.И., Маленький исследователь.
Холодная. (Серия «Выдающиеся ученые Института психологии РАН»).. ред. А.Л. М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2007. Журавлев, М.А. . — 541 с. Дружинин В.Н. Психология способностей: Избранные труды / Отв.
дослідницький здібність навчання діти
госуд. пед. ун-т, 1999. Г.В. /сост. М.: Изд. Богуславский. предисл. . дом Шалвы Амонашвили; москов. Корнетов, М.В. Вентцель К.М. и авт. — 216 с.

Подд’якова у наш час важливим напрямом пізнавального розвитку людини є розвиток комплексу дослідницьких здібностей, що забезпечують діяльність у новому, складному та багатогранному середовищі та в чисельних мережах комплексних взаємодій (природних, техногенних, соціальних, політичних, інформаційних) [5]. На думку О.М.
Дитина дошкільного віку третього тисячоліття — нова особистість, на формування якої безпосередньо та опосередковано впливають різноманітні фактори сьогодення: соціальні, природні, екологічні, інформаційні тощо. Суспільне дошкільне навчання та виховання на сучасному етапі свого розвитку та трансформації потребує оновлення, вдосконалення та нових підходів для створення нової системи навчання та виховання майбутнього покоління.
це здібності, що проявляються в оцінці, встановленні причинно-наслідкових звязків та відношень у формуванні гіпотез і плануванні експериментів. Власні дослідження В. М. Ця потреба є невідємною складовою будь — якої особистості. Дружинін називає «дослідницькою поведінкою», в основі яких лежить потреба збагачення новою інформацією та отриманням вражень від неї [3]. На думку В.М. Дружиніна, дослідницькі здібності?
Substantiates the view that the problems of research ability is actively developed in research and was reflected in the practical training. It is shown that in early childhood is laid fundamentals of research ability. Presented by the definition of "research ability".
— 192 с. Дьюи. Психология и педагогика мышления / пер. М.: Лабиринт, 1999. с англ. Н.М. Дьюи, Д. . Никольской / Д.
Якщо оцінювати цінність результатів чийогось дослідження не з позиції всього людства, а з позиції значущості цього результату для особистості та її саморозвитку, то можна виділити буттєвий, навчально — професійний і фундаментально — прикладні рівні, згідно з тими сферами життєдіяльності людини, в яких їй доводиться використовувати свої дослідницькі здібності. Для кожної сфери характерні свої специфічні проблеми, для дослідження яких людиною використовуються дослідницькі здібності та вміння. Тому особливо важливо починати розвивати дослідницькі здібності з дошкільного віку, щоб вже в дорослому віці вправно користуватися ними. Володіння дослідницькими здібностями — це не привілей обдарованих і вибраних.
Паркхерст та інші. Дьюї, С.Френе, К.М. Монтессорі, У. Вентцель, П.Ф. Цікаві моделі дослідницького навчання пропонували багато вітчизняних та зарубіжних вчених: Дж. Проблема дослідницьких здібностей знайшла своє відображення і в практиці навчання. Каптерев, М. Кілпатрик, Е.
2000. . — С. Шадриков В. 1-15. — № 1. // Прикладная психология. Д.
Савенков, Н.Б. Лейтес, В.О. Шадріков, та таких сучасних дослідників як Н.В. Шебланова та ін. Рибалка, О.І. А. М. Теплов, К.К. Пономарьов, С.Л. Ця проблематика активно розроблялась в наукових дослідженнях таких класиків як Д.Б. Кузьменко, С.Є. Дуткевич, В.У. Рубінштейн, Б.М. Запорожець, Г.С. Костюк, О.І. Шумакова, О.І. Холодна, В.Д. Платонов, М. Киричук, О.М. Кульчицька, Н.С. Виготський, В. Подд’яков, В.В. Матюшкін, О.М. Аніщенко, Т.В. Богоявленська, Л.С. Дружинін, О.В. Моляко, Я.О. Кулачківська, В.О.
Шадріков. Також у цьому напрямі працював В.Д. Він дослідницькі здібності повязує з особливостями інтелекту та виявляє три загальних критерії: 1) якість; 2) надійність; 3) продуктивність, що виявляються в діяльності. Дослідник також наполягає на тому, що розвиток дослідницьких здібностей повязаний з ефективною мотиваційною діяльністю [8].
Основи розвитку дослідницьких здібностей закладаються вже в дошкільному віці, який характеризується особливою чутливістю до пізнання навколишньої дійсності і активністю дошкільника-пізнавальною, дослідницькою. З великим інтересом діти беруть участь в елементарній дослідницькій діяльності, проявляючи допитливість і бажання експериментувати.
На практиці це означало, що ні дорослий (педагог, батьки та ін.) не повинні диктувати, чому і як навчати, а дорослий і сама дитина, виходячи з схильностей, інтересів, уподобань, потреб останнього, повинні визначати зміст навчання. Тільки таким чином, як стверджував Дж. Дьюї, можна надати навчанню природний характер, а навчальну діяльність зробити засобом реалізації та розвитку індивідуальних, особистісних особливостей [4]. Цей зміст необхідно максимально пристосувати до суб’єктивних, індивідуальних запитів дитини. За поглядами Дж. Дьюї, дитина сама повинна визначати або брати участь у визначенні як якісних, так і кількісних параметрів навчання.
. М.: Изд-во "Институт психологии РАН", 2012. Холодная М.А. — 288 с. Психология понятийного мышления: От концептуальных структур к понятийным способностям.
ЛІТЕРАТУРА

Головна функція педагога-спостерігати — направляти в позитивне русло природну активність дитини [1]. Відомий італійський педагог Марія Монтессорі задачу навчання бачила в моделюванні особливого освітнього середовища, у створенні «простору вільним і природним проявам особистості дитини».
У звязку з цим активізуються пошуки відповіді на питання: «Як навчати, як створити умови для розвитку та самореалізації дитини з високим потенціалом в процесі навчання?». У центрі виховного процесу — дитина з її унікальними здібностями і задатками. Навчання розглядається як особистісне надбання й ціннісні здобутки кожного.
Обґрунтовано думку про те, що проблематика дослідницьких здібностей активно розроблялась у наукових дослідженнях та мала своє відображення і в практичному навчанні. Представлено визначення поняття «дослідницькі здібності». Показано, що в дошкільному віці закладаються основи розвитку дослідницьких здібностей.